70 кроків до Перемоги
« Не лицарі казкові, не Антеї, звичайні люди, отакі, як ми…»
В 1942 р. закінчив Фрунзенське військове училище.
На фронті у Велику Вітчизняну війну з серпня 1942 року. Воював під Сталінградом і на Курській дузі, приймав участь у звільненні України.
Давно відгриміли залпи Великої Вітчизняної війни. Заросли травою окопи. Лише братські могили та висоти нагадують нам, якою ціною завойоване безхмарне небо.
Однією із таких є висота ім. В.П.Петріщева у нашому селі. Скільки їх таких висот позначено цифрами на карті Генерального штабу. Як і у людей, у кожної з них – різні долі. У цієї – особлива, вона ввійшла в історію Великої Вітчизняної війни. 15 серпня 1943 старший лейтенант Петріщев В.П. з групою бійців захопив ворожий пункт біля селища Польова Дергачівського району Харківської області. Особисто підбив гранатами два ворожих танка. Організував кругову оборону , відбив три атаки ворога, а коли закінчились боєприпаси, визвав вогонь радянької артилерії на себе. Позиції були утримані. Протрималися на висоті 36 годин, відбили 6 контратак, підбили 5 ворожих танків, знищили сотні гітлерівців.
Безіменну висоту віднині називають висотою Петрищева. Захопивши і утримавши висоту, петрищивці підготували успішне просування наших військ вперед, наблизивши час звільнення м.Харкова - другої столиці України.
Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу від 1 листопада 1943 року Василю Петровичу Петріщеву, Володимиру Васильовичу Женченко, Герасиму Павловичу Поліканову, Володимиру Ефимовичу Бреусову за цей бій присвоєне звання Героя Радянського Союзу .
За ратний подвиг в боях із німецько- фашистськими загарбниками, за ініциативою
Лаптєва Олексія Петровича та Скоблова Дмитра Володимировича, членів Ради ветеранів 299 Харківської стрілкової дивізії, в 1989 році на місці запеклого бою, встановлено меморіальний обеліск. Вічна слава подвигу - прикладу для нас і майбутніх поколінь!
Для них весни ніколи вже не буде., Співати пісню про солдат,
Для них вона тоді останньою була. Яких давно уже нема.
А за селом лиш височіє 201і 7 висота. Вічна пам΄ять тим солдатам,
На висоті Петріщева, Що віддали свою весну
Як вартові, стоять берези… За нашу рідну Україну,
Сюди весною соловейко приліта За нашу рідну Польову!
70 кроків до Перемоги Документ Microsoft Office Word.docx