Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягають ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня.
Із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зірка - розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Добрий вечір тобі
(колядки)
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник: Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився
Спи, Ісусе, спи
Колядки
Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи.
Я Тебе му колисати,
Пісеньками присипляти:
Люлі,серденько, люлі! (2)
Спи, Лелійко, спи, головку склони.
Ту на рученьки Марії,
Бач, Вона Тебе леліє:
Люлі, серденько, люлі! (2)
Спи, Убогий, спи, рученьки зложи,
Йосифа ще не видати,
Несе хлібця Тобі дати:
Люлі, серденько, люлі! (2)
Спи, Терпінє, спи, очка зажмури,
е питай, що колись буде,
Що зготовлять Ти хрест люди:
Люлі, серденько, люлі! (2)
Спи, Ісусе, спи, а Серце втвори,
Най при Ньому спочиваю
Тут на земли і там в раю:
Люлі, серденько, люлі! (2)