Масляна
Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) — давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи.
Заміжні жінки увесь тиждень справляли “колодку”. У понеділок зранку вони збиралися в корчмі “колодкувати”. Одна з них клала на стіл невеличке поліно або палицю – це колодка. Інші брали по черзі і вповивали її шматками полотна, потім знову клали на стіл. Це означало, що колодка народилася.
У вівторок святкували “хрестини колодки”; в середу - похрестини; в четвер колодка “помирала”, в п’ятницю її ховали, а в суботу “плакали” за нею. Звісно, ніхто за колодкою не плакав, бо символізувала вона Зиму, а прощання з нею – своєрідні її проводи.
Також колодка була предметом покарання молодих людей, які не поспішали побратися. На Масному тижні до їх рук прив’язували колодку, і позбутися її можна було тільки через викуп. “Не женився єси - то колоду неси”, - говорить стародавнє прислів’я.
На Масляному тижні прийнято частувати членів сім’ї, ходити один до одного в гості, збиратися за великим родинним столом.
“До тещі на млинці” їздили в середу. Цей день носить назву “зноби-баби”. За звичаєм, в середу вся родина збиралася за одним столом, “щоб улюблений зять був задоволений”.
Четвертий день Масляниці називали “переламний ”. Саме з цього дня починається справжнє гуляння.
У п’ятницю теща їздила до зятя на млинці, і тепер вже зять мав тішити улюблену тещу.
Останні два дні тижня - верхівка свята. Народні гуляння, ігри, серед яких найулюбленіша “взяття сніжної фортеції”, катання на санях, танці навколо багаття, спалення солом’яної Масляниці, і, звичайно, млинці на різні смаки, з різними наповненнями, гарячі та рум’яні.
Масляний тиждень - це останній тиждень перед Великим постом, коли ще дозволялася скоромна їжа.