За тиждень після Різдва, 14 січня, за старим стилем, весь український народ святкує Новий рік. Новий рік — одне з найдавніших, найпопулярніших календарних свят. За церковним календарем у цей день припадає св. Василя. Всіх Василів вітають з іменинами.
Традиції свята
У надвечір'я Нового року у церквах відбуваються урочисті Богослуження на закінчення Старого року.
Як на Свят-вечір, так і напередодні Нового року, тобто 13 січня, готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка...
Опівночі, коли вже заступає Новий рік (його в народі називають ще Василем), господар вітає всіх присутніх з Новим роком, складає кожному побажання, а після молитви всі сідають до святкового столу.
Тільки посідали за стіл, а під вікном уже щедрують. Це дівчата групками чи поодинці приходять до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням. До хати, зазвичай, не заходять: ставши біля вікна і попросивши дозволу, співають пісень, якими вшановують господарів. Виглядає це так: гурт дівчат стає у коло, а в середині — "береза" з ліхтарем — найбільш голосиста дівчина, яка і заводить коляду або щедрівку, всі інші її підхоплюють. Ліхтар, який дівчина носить в руках, прив'язують до довгої тички, щоб здалеку було видно, що йде дівоча коляда.
У перший день Нового року хлопчики-підлітки удосвіта оббігають оселі рідних і сусідів, щоб посіяти в їхніх домівках зерно і привітати з Новим роком. Перше, зазвичай, посівають вдома. За це батьки обдаровують своїх посівальників грішми та ласощами. Хлопці насипають зерно в спеціально сплетені рукавички або просто в кишені. Заходять до хати і просять дозволу посівати.
Побажання, які висловлюють діти під час посівання, виконують речитативом, наприклад:
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
Зверху колосиста,
Зісподу корениста.
Будьте зі святом здорові,
З Новим роком!
Окрім щедрування, засівання та ритуального обміну вечерею (як на Свят-вечір) проводять ще обрядові ігри з масками ("Меланка", "Коза"). Недаремно говорять, що Новий рік приходить не сам, а з дівчиною Меланкою.
Ватага йшла в ту хату, де збиралися дівчата. Дозвіл щедрувати парубки випрошували піснею під вікном:
Ой, господар, господарич
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!
Хлопці щедрували і жартували — розкидали сміття по хаті, вимазували сажею дівчат, висміювали кепських господинь тощо.
Наша Меланка - неробоча.
На ній сорочка парубоча...
Люди ідуть на жнива,
А Меланка — на пива!
Є й дівоча "Меланка". Дівчата вибирали з-поміж себе найкращу і одягали як молоду. Друга з дівчат вбиралася за молодого, що звався Василем. Усі інші в дівочій ватазі іменувалися дружками.
Дівчата з "Василем" і "Меланкою" також щедрували під вікном:
Ой, на річці, на Йордані,
Добрий вечір на Мелані.
Щедрий вечір, добрий вечір.
Добрим людям на сей вечір!..
На що господар відповідав:
- А, здорові були, дівчата!
- Котра з вас "скарбник"? Щоб Меланці "на вінок" гроші кинути?!..
Ось такі традиції та обряди побутували в українському народі під час святкування Нового року.